У звіті представлені результати третього етапу моніторингового дослідження рівня готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції НУШ, проведеного Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти науки України (повний цикл дослідження – січень-грудень 2020 року). Метою дослідження було з’ясування рівня підготовленості педагогічних працівників для забезпечення викладання відповідно до Концепції НУШ і нового Державного стандарту початкової освіти (ДСПО). Цільовою групою дослідження були вчителі, які у 2019-2020 навчальному році викладали в 4 класі й у 2020-2021 навчальному році викладатимуть у 1 класі за новим Державним стандартом початкової освіти. Дослідження проводилося у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms (період опитування – травень-червень 2020 р.). Загальна кількість респондентів – 1973 учителі 4-х класів закладів загальної середньої освіти. Обстеження проводилось на основі ймовірнісної стратифікованої двоступеневої вибірки із застосуванням методу самозаповнення і з урахуванням регіону та типу місцевості. З метою дотримання структури генеральної сукупності до респондентів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Результати дослідження представлені у звіті за такими тематичними блоками: готовність учителів до викладання; освітній процес, методи та техніки викладання; готовність до дистанційного навчання; ставлення вчителів до інноваційних процесів в українській освіті. Також за результатами дослідження з’ясовано, що вчителі потребують додаткових компетентностей з володіння інструментами впровадження в практику низки положень Концепції НУШ, зокрема щодо методик інтегрованого навчання й роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Аналітична довідка «Загальнодержавне моніторингове дослідження впровадження реформи НУШ»

У звіті представлені результати другого етапу загальнодержавного моніторингового дослідження впровадження реформи Нової української школи, проведеного Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти науки України (повний цикл дослідження – січень-грудень 2020 року). Метою дослідження було отримання актуальних даних щодо особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання учнів у закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової освіти в рамках реформи Нової української школи. Цільовою групою дослідження були вчителі, які у 2019-2020 навчальному році викладали в 2 класі та батьки учнів 2 класу, які викладали / навчалися за новим Державним стандартом початкової освіти. Дослідження проводилося у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms (період опитування – травень-червень 2020 р.). Загальна кількість респондентів – 29 438, серед них 3 352 (82,8%) вчителі 2-х класів закладів загальної середньої освіти та 26 086 (64,5%) батьків другокласників). Обстеження проводилось на основі ймовірнісної стратифікованої двоступеневої вибірки із застосуванням методу самозаповнення і з урахуванням регіону та типу місцевості. З метою дотримання структури генеральної сукупності до респондентів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Результати дослідження представлені у звіті за такими тематичними блоками: організація освітнього процесу на засадах НУШ; учень – один з головних учасників освітнього процесу; навчальні досягнення учнів; умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами. За результатами дослідження з’ясовано, що вчителі, особливо сільської місцевості потребують додаткових компетентностей з володіння інструментами впровадження в практику низки положень Концепції НУШ, зокрема щодо методик формування загальнопредметних компетентностей учнів, організації диференційованого та інтегрованого навчання, інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. З боку адміністрації закладів загальної середньої освіти особливої уваги потребують організація якісного харчування у шкільній їдальні, організацію сучасного та дружнього до учня освітнього простору.

Оперативна інформація «Дослідження щодо потреб опорних закладів»

Дослідження щодо потреб опорних закладів освіти проводилося методом анкетування директорів цих закладів за допомогою сервісу Google Forms у жовтні 2020 року відповідно до завдання, передбаченого Оперативним планом Міністерства освіти і науки України на 2020 рік, який затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 27.12.2019 року № 1640 зі змінами, внесеними наказом від 30.07.2020 р. № 982. Обстеження здійснено для генеральної сукупності опорних закладів загальної середньої освіти, яка за інформацією з ІТС «ДІСО» станом на 05 вересня 2020 року охоплювала 990 закладів. В анкетуванні взяли участь 762 директори опорних закладів освіти, що загалом становить 77,0% від їх загальної кількості. У рамках дослідження отримано оперативну актуальну інформацію щодо потреб опорних закладів освіти для забезпечення якісної та доступної початкової та базової середньої освіти. Відповідно до завдань дослідження з’ясовано, що більшість у той чи інший спосіб профінансованих у 2020 р. проєктів була спрямована на формування/модернізацію освітнього простору, а саме на організацію просторово-предметного оточення, закупівлю засобів навчання тощо. Загалом по країні найбільше фінансування спрямовувалось на проєкти щодо закупівлі мультимедійного обладнання (31%), ремонту харчоблоку (28,3%), закупівлі комп’ютерної техніки (27,8%) і сучасних меблів для навчальних кабінетів (26,7%), ремонту покрівлі школи (24,2%). Також дослідження виявило пріоритетні потреби опорних закладів, на які необхідне додаткове фінансування. В оперативній інформації представлено топ пріоритетних потреб опорних закладів освіти в межах країни і в регіональному розрізі. За результатами дослідження потреб функціонування опорних закладів освіти, сформульовано окремі рекомендації, спрямовані на розвиток ефективної мережі опорних закладів ЗСО.

Інформаційні матеріали про проведення «Базового моніторингового дослідження щодо професійної орієнтації учнів у закладах загальної середньої освіти»

У інформаційних матеріалах представлені результати базового моніторингового дослідження щодо професійної орієнтації учнів у закладах загальної середньої освіти, проведеного Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти науки України (повний цикл дослідження – січень-грудень 2020 року). Метою дослідження було отримання актуальних даних щодо стану організації профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти для створення умов для свідомого вибору учнями майбутньої професії. Цільовою групою дослідження були заступники директорів. Дослідження проводилося у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms (період опитування – жовтень-листопад 2020 р.). Загальна кількість респондентів – 1 696 осіб. Обстеження проводилось на основі ймовірнісної стратифікованої двоступеневої вибірки із застосуванням методу самозаповнення і з урахуванням регіону та типу місцевості. З метою дотримання структури генеральної сукупності до респондентів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Результати дослідження представлені у інформаційних матеріалах за такими тематичними блоками: організація профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти; результативність профорієнтаційної роботи; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які відповідають за організацію профорієнтаційної роботи в закладі освіти; потреби для підвищення фахового рівня педагогічних працівників, які відповідають за організацію профорієнтаційної роботи в закладі освіти. За результатами дослідження з’ясовано, що для якісної і ефективної організації профорієнтаційної роботи необхідно осучаснити програми з профорієнтації, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, розробити відповідні до запитів та інтересів учнів прийоми організації профорієнтаційної роботи, організовувати тематичні навчальні тренінги для осіб, відповідальних за організацію профорієнтаційної роботи в закладі освіти, та посилити співпрацю з центрами кар’єри і центрами зайнятості. Крім того, виявлена потреба в посиленні профорієнтаційної складової навчально-методичних матеріалів; у підготовці в закладах вищої освіти кар’єрних консультантів; у розробці концепції профорієнтаційної підготовки педагогічних працівників.

Аналітичний звіт  «Дослідження щодо стану реалізації НУШ в пілотних закладах освіти»

У звіті представлені результати шостого етапу моніторингового дослідження всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти», який  проводився шляхом анкетування заступників директорів пілотних закладів освіти. В опитуванні, що проходило в жовтні-листопаді 2020 р. за допомогою сервісу Google Forms, узяли участь 108 заступників директорів. У звіті результати цього етапу дослідження за такими тематичними блоками: деякі питання організації експерименту, проміжні результати експерименту, потреби пілотних закладів для подальшого впровадження експерименту на рівні базової середньої освіти, оцінка реформи НУШ. Проміжні дані, отримані за результатами передостаннього етапу, дозволяють констатувати, що загалом експеримент проходить успішно. Заступники директорів здебільшого задоволені участю свого закладу освіти в пілоті НУШ, а вчителі успішні в його упровадженні. Також учасники анкетування відмітили позитивний вплив упровадження пілоту НУШ як на учнів, так і на батьківську спільноту, зокрема 72,2% респондентів «повністю згодні», а 26,9% «швидше погоджуються», що учні ходять до школи із задоволенням, а 56,5% заступників директорів «швидше згодні» і 38% «повністю згодні» з твердженням, що батьки учнів задоволені їхніми освітніми результатами.