Про проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

Міністерство освіти і науки України розробило проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Мета цього дуже важливого кроку – впровадження Державного стандарту базової середньої освіти в умовах здійснення заходів  реформи Нова українська школа.

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, презентуючи проєкт, зазначив: «Під час розроблення проєкту документа враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу».

На обговорення громадськості запропоновано два варіанти типових навчальних планів: 1) для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою; 2) для закладів загальної середньої освіти, в яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою, й закладів загальної середньої освіти, в яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Проєкт типової програми дає перелік модельних навчальних програм (предметів та інтегрованих курсів) та окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення та подальшого використання в освітній діяльності закладами ЗСО освітніх програм в кожному циклі базової середньої освіти.

Щодо кількості навчальних годин, які передбачені типовими навчальними планами, то вона відповідає кількості навчальних годин, рекомендованих для вивчення кожної освітньої галузі відповідним базовим навчальним планом Державного стандарту базової середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898).

У порівнянні з чинною Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, що затверджена наказом МОН 20.04.2018 № 405, у представленому проєкті типового навчального плану збільшено кількість навчальних годин на вивчення української мови, іноземної мови, математики, інформатики, предметів природничої освітньої галузі.

Проєктом документа також передбачено, що заклади освіти можуть самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого базовим навчальним планом діапазону (мінімальна та максимальна кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі).

Це дає змогу перерозподіляти навчальні години між галузями, сприяє опануванню навчальних предметів та інтегрованих курсів, вибіркових освітніх компонент й враховує особливості організації освітнього процесу та освітні потреби учнів. Водночас такий підхід надає більше академічної свободи також і вчителю.

Суттєвою змістовою інновацією оновлених програм 5-9 класів є перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму. Кожна програма має власну мету і завдання, що узгоджуються із загальною метою базової освіти. В навчальній програмі відображено опис механізму її опанування засобами, передбаченими в рамках викладання відповідного предмета. У такому разі у фокусі навчального процесу стає учень, який навчається, а не предмет, якому навчають.

Активне громадське обговорення проєкту оновлених програм 5-9 класів тривало до 28 січня 2021 року. Зауваження та пропозиції від учителів, викладачів кафедр і факультетів закладів вищої освіти, багатьох освітніх експертів активно надходили до Головного управління шкільної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН. Ці зауваження наразі опрацьовуються.

Від ДНУ «Інститут освітньої аналітики», зокрема, запропоновано передбачити в проєкті типової програми складову «навчання учасників освітнього процесу (керівників/заступників керівників, вчителів закладів ЗСО) основам складання освітньої програми закладу ЗСО/власних навчальних програм». Підставою для такої пропозиції стали результати ряду моніторингових досліджень, проведених Інститутом у 2020 році. Звернуто увагу й на необхідність посилення такої складової освітньої програми як вивчення інтегрованих курсів/предметів та на необхідність досягнення балансу в розвитку предметних (hard skills) і позапредметних (soft skills) навичок учнів, формування яких передбачено новими Державними стандартами як початкової, так і базової середньої освіти. Важливими є також інформатизація освіти та упровадження в освітній процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Активність педагогічної спільноти у проведенні зазначеного обговорення ще раз засвідчила увагу суспільства до розвитку сфери освіти та продемонструвала відкритість процесу обговорення. Наразі триває опрацювання, ретельний аналіз, виявлення та узагальнення конструктивних пропозицій і зауважень.