Інформаційно-аналітичні матеріали

«Дослідження щодо впровадження реформи НУШ у пілотних закладах освіти (базова школа)»

До Вашої уваги пропонуються інформаційно-аналітичні матеріали за результатами ІІ етапу моніторингового дослідження пілотування навчально-методичного забезпечення на рівні першого (адаптаційного) циклу базової освіти, що було здійснено ДНУ «Інститут освітньої аналітики» спільно з Міністерством освіти і науки України та Командою підтримки реформ МОН України відповідно до Оперативного плану МОН на 2023 рік й у межах реалізації інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів ЗСО в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».

У представлених інформаційно-аналітичних матеріалах підбито підсумки процесу апробації навчально-методичного забезпечення впровадження нового Державного стандарту базової освіти, що проходить в надскладних умовах воєнного стану в 149 закладах загальної середньої освіти. У цих матеріалах використано дані результатів опитування учасників пілотного проєкту, зокрема координаторів НУШ, директорів пілотних закладів освіти, учителів 6-х пілотних класів і батьків учнів 6-х пілотних класів, що проводилося в червні 2023 р. Загалом у дослідженні взяли участь 150 координаторів НУШ (46 % від запланованого обсягу вибірки), 131 директор закладів загальної середньої освіти (88 %), 1097 учителів 6-х пілотних класів (45 %), 1630 батьків учнів 6-х пілотних класів (109 %). Результати дослідження представлені в інформаційно-аналітичних матеріалах за такими тематичними блоками: навчально-методичне забезпечення пілотного проєкту у розрізі освітніх галузей; організаційні аспекти реалізації пілотного проєкту та потреби вчителів; організація освітнього процесу, безпечне освітнє середовище та психологічна підтримка в пілотних закладах освіти в умовах воєнного стану; підвищення кваліфікації як невід’ємна складова професійного розвитку педагогів; деякі особливості оцінювання результатів навчання учнів у закладах освіти, які пілотують новий Державний стандарт; результати навчання учнів пілотних класів; загальна оцінка пілотування на етапі першого (адаптаційного) циклу базової середньої освіти (5-6 класи).

За результатами дослідження з’ясовано, що вчасне забезпечення вчительства навчальними матеріалами (проєктами підручників / посібників) упродовж навчального року є найбільш гострою проблемою пілотного проєкту: загалом лише 56 % педагогів констатували, що отримували матеріали вчасно й лише в електронному вигляді. Також за відповідями директорів і учителів, для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану найбільше вчителям бракує безперебійного доступу до інтернету (42,8 % учителів і 36,3 % директорів), доступу до електронних ресурсів з дидактичними матеріалами для учнів (38,3 % і 29,8 % відповідно) і достатньо потужного комп’ютера / планшета (30,7 % і 39,5 %). Лише чверть директорів і близько чверті учителів повідомили, що усього вистачає для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Загалом учасники пілотування позитивно оцінили перебіг процесів пілотування на першому (адаптаційному) циклі базової освіти: майже половина й більше опитаних обрали оцінку 8 і більше на 10-бальній шкалі. Цей показник варто інтерпретувати обережно, зважаючи на те, що починаючи з лютого 2022 р. пілотування відбувалося в критичних умовах воєнного часу. У цьому разі високі оцінки радше варто розглядати як суб’єктивну оцінку учасниками своєї спроможності в нелегких обставинах знайти внутрішні й зовнішні ресурси продовжувати участь у пілотуванні.

«Моніторингове дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Нової української школи»

Інформаційно-аналітичні матеріали є результатом моніторингового дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Нової української школи, проведеного у період із травня по червень 2023 року відповідно до Оперативного плану Міністерства освіти і науки України на 2023 рік (п. 2.3.2.4.). Цьогорічне моніторингове спостереження є п’ятим етапом моніторингу готовності педагогічних працівників до реалізації НУШ (лист МОН України «Про проведення дослідження» від 24.07.2018 р. № 1/11-7795).

Дослідження здійснено ДНУ «Інститут освітньої аналітики» спільно з Міністерством освіти і науки України та за технічної підтримки Державної служби якості освіти (ДСЯО).

Цільова група – директори закладів загальної середньої освіти та учителі базової школи (5-9 класи), які взяли участь в онлайн-анкетуванні з використанням інформаційно-аналітичної системи EvaluEd, адміністратором якої є ДСЯО. В опитуванні взяли участь 5 440 директорів та 48 518 учителів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

У рамках дослідження вивчалися питання організації освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти, зокрема такі його аспекти: уплив реформи НУШ на освітні результати, фаховий рівень учителя й підвищення його кваліфікації; ставлення учителів до інноваційних процесів в українській освіті; потреби й запити директора та вчителя ЗЗСО для успішної реалізації реформи НУШ; безбар’єрність для учнів з ООП; організація харчування; психологічна підтримка учасників освітнього процесу; наявність STEM-лабораторій у закладах загальної середньої освіти. Також була отримана інформація про ставлення вчителя до продовження своєї трудової діяльності.

У рамках підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів було визначено показники / індикатори для формування об’єктивної оцінки отриманих даних та характеристики стану готовності педагога до впровадження складових реформи Нової української школи. До переліку індикаторів увійшли: «Частка вчителів, які не планують змінювати сферу діяльності упродовж найближчих двох років», «Чинники (рейтинговані), що спонукають учителя полишити роботу вчителя», «Розподіл учителів за їх роллю в освітньому процесі», «Рейтинг дидактичних підходів, які вчитель постійно використовує під час навчання учнів», «Рейтинг підходів до оцінювання учнів, які використовує вчитель найчастіше», «Частка забезпеченості закладу загальної середньої освіти навчання учнів з ООП (за зазначеними позиціями)», «Рейтинг інновацій НУШ, які повністю схвалюють учителі», «Рейтинг найактуальніших потреб, необхідних учителю для впровадження реформи» тощо.

Дослідження, проведене з використанням сформованих індикаторів, дозволило отримати обґрунтовані достовірні результати про готовність педагогічних працівників до реалізації Нової української школи, які можуть бути верифіковані як з результатами попередніх, так і з наступними етапами моніторингового спостереження.

Аналітичний звіт

«Дослідження щодо стану організації освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану»

Аналітичний звіт підготовлено за результатами дослідження щодо стану організації освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти, що здійснено ДНУ «Інститут освітньої аналітики» спільно з Міністерством освіти і науки та за участі Команди підтримки відновлення та реформ МОН України відповідно до Оперативного плану МОН на 2023 рік. Метою дослідження було вивчення особливостей організації освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану.

Анкетування проводилося в травні–червні 2023 року. Цільовою аудиторією опитування були директори (керівники) закладів (підрозділів) дошкільної освіти; вихователі молодшої, середньої групи та групи дітей старшого дошкільного віку (або різновікової групи); батьки (або особи, що їх замінюють) дітей молодшої, середньої групи; батьки (або особи, що їх замінюють) групи дітей старшого дошкільного віку або різновікової групи. Загалом у дослідженні взяли участь 5686 осіб, зокрема 658 директорів (керівників) закладів (підрозділів) дошкільної освіти (103 % від запланованого обсягу вибірки), 1195 вихователів (94 %), 3833 батьки вихованців (60%) закладів (підрозділів) дошкільної освіти.

Результати дослідження представлені в аналітичному звіті за такими тематичними блоками: організація освітньої діяльності в закладах (підрозділах) дошкільної освіти в 2022-2023 навчальному році; організація безпечного середовища в закладах (підрозділах) дошкільної освіти, навчально-методичне забезпечення освітнього процесу і наступність між дошкільною і початковою освітою; організація дошкільної освіти для дітей з особливими освітніми потребами; організація харчування в закладах (підрозділах) дошкільної освіти; співпраця з батьками; доступ до дошкільної освіти осіб із числа ВПО; підвищення кваліфікації; потреби закладів (підрозділів) дошкільної освіти.

За результатами дослідження з’ясовано, що загалом 83,2 % закладів (підрозділів) дошкільної освіти мають укриття або безпосередньо в закладі, або на певній відстані, із них облаштовано укриття безпосередньо в 74,2 % закладах (підрозділах). Водночас близько 17 % директорів (керівників) повідомили, що укриття немає. Понад 90% директорів (керівників) закладів (підрозділів) дошкільної освіти, у яких здійснювався освітній процес у 2022-2023 н. р. констатували, що їхній заклад повністю забезпечений педпрацівниками й технічним персоналом. Більше ніж половина очільників закладів (підрозділів) дошкільної освіти повідомили, що від початку запровадження воєнного стану кількість дітей у закладі зменшилася і лише 11,8 % зафіксували збільшення контингенту вихованців. Повністю створені умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами у 21 % закладі дошкільної освіти, у 75 % умови створені частково. Упродовж 2022-2023 н. р. у 76,4 % закладах (підрозділах) дошкільної освіти вихованці забезпечувалися харчуванням, зокрема у 73,7 % – гарячим харчуванням. Найбільш актуальною потребою для забезпечення якісної діяльності закладу (підрозділу) дошкільної освіти, за відповідями директорів (керівників), є облаштування та наповнення освітнього середовища (57,6 %). Не менш актуальною є потреба в облаштуванні укриття (42,8 %). Створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами в пріоритетах загалом 35,2 % очільників. Оновлення харчоблоку потребує третина закладів (підрозділів) по країні. Для забезпечення якісного освітнього середовища в групі вихователі як очної, так і змішаної форм навчання потребують комп’ютерну техніку (78,2 % і 77 %).

Інформаційно-аналітичні матеріали

«Моніторингове дослідження щодо сприяння задоволенню освітніх потреб національних меншин»

Інформаційно-аналітичні матеріали (звіт) є результатом моніторингового дослідження щодо сприяння задоволенню освітніх потреб національних меншин, проведеного у період із січня по грудень 2023 року відповідно до Оперативного плану Міністерства освіти і науки України на 2023 рік (п. 2.5.2.10.).

Дослідження здійснено ДНУ «Інститут освітньої аналітики» спільно з Міністерством освіти і науки України.

Цьогорічне моніторингове спостереження спрямоване на виявлення та відстеження тенденцій щодо забезпечення рівних прав на освіту для здобувачів з категорії національних меншин та корінних народів України. Отримана статистична й аналітична інформація дозволить вчасно відреагувати на виклики, пов’язані з особливостями організації освітньої діяльності для цих категорій учнів та скоригувати цей процес

Респонденти дослідження: вихователь-методист, вихователі, батьки вихованців груп старшого дошкільного віку у закладах ДО; заступник директора, класні керівники 1-11(12) класів, батьки (особи, які їх замінюють) учнів у закладах ЗСО; особи, відповідальні за організацію навчання національних меншин на рівні дошкільної і загальної середньої освіти в обласних департаментах (управліннях) освіти і науки. Опитування респондентів проведено у вересні 2023 р.

Результатом дослідження є отримання статистично валідизованих даних, що дозволяють актуалізувати стратегію організації освітньої діяльності для дітей з категорії національних меншин та корінних народів України відповідно до їхніх потреб в закладах освіти.

За результатами дослідження отримано дані про:

– стан організації освітньої діяльності мовами національних меншин та корінних народів України (мови навчання та вивчення) в закладах освіти з використанням визначених і сформованих дослідниками показників (індикаторів);

– рівень забезпечення педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів освіти, які викладають мови національних меншин та корінних народів чи викладають навчальні предмети мовами національних меншин та корінних народів;

– стан навчально-методичного забезпечення процесу викладання мов національних меншин та корінних народів чи мовами національних меншин та корінних народів в закладах освіти;

– аспекти проходження учнями з категорії національних меншин та корінних народів України ЗНО (НМТ) (вибір мови складання іспитів, результати ЗНО, НМТ);

– рівень задоволення учасників освітнього процесу організацією освітньої діяльності для учнів з категорії національних меншин та корінних народів України в закладах освіти;

– виявлено і систематизовано проблеми, з якими стикаються організатори освітньої діяльності в закладах освіти для здобувачів освіти з категорії національних меншин та корінних народів України;

– з’ясовано потреби учасників освітнього процесу для якісної організації освітнього процесу в закладах освіти з урахуванням потреб здобувачів освіти з категорії національних меншин та корінних народів України.

У рамках підготовки цього дослідження розроблено перелік показників (індикаторів), які дозволять визначати стан задоволення освітніх потреб національних меншин у закладах освіти при здійсненні наступних моніторингових спостережень за цією тематикою.

Підготовлені інформаційно-аналітичні матеріали надіслано до Міністерства освіти і науки України для прийняття управлінських рішень і використання в роботі.

До Вашої уваги пропонуються інформаційно-аналітичні матеріали за результатами моніторингового дослідження кар’єрних траєкторій випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що було здійснено ДНУ «Інститут освітньої аналітики» спільно з Міністерством освіти і науки України відповідно до Оперативного плану МОН на 2023 рік (п. 4.2.1.4).

У представлених інформаційно-аналітичних матеріалах використано дані результатів опитування випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти 2022 року (далі – П(ПТ)О). Загалом у дослідженні взяли участь 1 851 випускників (10 % запланований обсяг вибірки) з 19 областей. Результати дослідження представлені в інформаційно-аналітичних матеріалах за такими тематичними блоками: причини, що спонукали випускника обрати саме цей заклад П(ПТ)О; зайнятість випускників, утому числі за іншими (не здобутими у закладах П(ПТ)О) професіями/спеціальностями; роботодавці випускників;  рівень заробітної плати; використання у роботі здобутих під час навчання знань і навичок; суміщення роботи та навчання; незайнятість випускників; оцінювання умов навчання; оцінка впливу воєнного стану на ситуацію з працевлаштуванням випускників.

За результатами дослідження з’ясовано, що зайнятість випускників коливається у межах від 100% до 56%, залежно від регіонів. Найвищий показник зайнятості випускників закладів П(ПТ)О спостерігається у Тернопільській (100%), Чернівецькій (86,7%), Волинській (75,6%) та Полтавській (71,1%) областях. Найменший у Дніпропетровській (56,3%), Чернігівській (56,7%) та Київській (58,3%) областях. Переважна більшість випускників (73%) працює за професією/спеціальністю, отриманою у закладі П(ПТ)О, при цьому більше половини з них (68%) мають постійну роботу, 17% – працюють самостійно, тобто самі на себе, та 15% працюють тимчасово (мають нерегулярний підробіток). Працевлаштування випускників значною мірою залежить від налагодження у закладі П(ПТ)О роботи щодо їх працевлаштування. 41% опитаних випускників зазначили, що працюють на підприємствах за направленням від закладів П(ПТ)О, з якими було укладено договір протягом періоду їхнього навчання. Переважна більшість 72,6% працюючих випускників зазначає, що знання і навички, здобуті ними під час навчання, використовуються та постійно використовуються ними у роботі.

Воєнний стан в Україні вплинув на ситуацію з працевлаштуванням для більше половини опитаних випускників (51%). Найбільше воєнний стан в Україні вплинув на ситуацію з працевлаштуванням для випускників Львівської, Дніпропетровської, Хмельницької та Вінницької областей.