|
|
Підсумковий звіт “ОЦІНЮВАННЯ ПОТРЕБ УКРАЇНИ У СФЕРІ ОСВІТИ” (6 травня – 24 червня 2022) МОН спільно з ДНУ «Інститут освітньої аналітики», Освітнім кластером, у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародною неурядовою організацією (МНДО) «Save the Children» та іншими партнерами провели опитування, щоб виявити нагальні потреби у функціонуванні галузі освіти в умовах воєнного стану, зокрема потреби внутрішньо переміщених здобувачів освіти та педагогічних працівників. Звіт сформований на основі проведеного опитування з 6 травня до 6 червня 2022 р., а також інформації, що додатково зібрана та актуалізована МОН за допомогою місцевих органів управління освітою протягом 1–8 червня 2022 року. Він висвітлює спричинені війною проблеми та зміни в системі освіти України, шляхом оцінювання теперішніх тенденцій у порівнянні з базовими показниками довоєнного періоду. Також звіт містить додаткові дані щодо оцінювання потреб після 24 лютого 2022 року, які зібрали агентства ООН, МОН, міжнародні неурядові організації та інші дослідницькі й неурядові організації України. Опитування охоплювало дошкільну, загальну середню, позашкільну та професійну (професійно-технічну) освіту і дало представникам громади змогу оцінити та повідомити про проблеми й потреби за такими напрямами:
Підсумковий звіт за висновками дослідження доступний за посиланнями:
|
|
|
Первинний аналіз “Оцінювання потреб вищої освіти України” (25 червня – 4 серпня 2022) МОН спільно з ДНУ «Інститут освітньої аналітики», Освітнім кластером, у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародною неурядовою організацією (МНДО) «Save the Children» та Світовим банком провели опитування закладів фахової передвищої та вищої освіти щодо виявлення їхнього актуального стану, визначення поточних втрат і збитків, а також нагальних потреб здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників. Первинний аналіз сформований на основі опитування, що проводилось з 25 червня до 4 серпня 2022 року. Відповіді надали 749 закладів освіти з усіх регіонів України, за винятком АР Крим, зокрема 252 заклади вищої освіти та 497 закладів фахової передвищої освіти. Оцінювання потреб здійснювалося за такими напрямами:
Первинний звіт, який сформовано за висновками дослідження, доступний за покликаннями: Інфографіка до цього аналізу доступна за покликанням (інформацію надано англійською мовою). |
|
|
В інформаційно-аналітичних матеріалах представлені результати моніторингового дослідження щодо впровадження реформи НУШ у пілотних закладах освіти (базова школа), що спрямоване на відстеження особливостей нових навчальних підходів в 5-х пілотних класах базової школи, учасників експерименту з упровадження НУШ, у контексті формування навчально-методичного забезпечення і є складовою реалізації освітнього всеукраїнського проєкту «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів ЗСО в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти». Дослідження проводилося ДНУ «Інститут освітньої аналітики» у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms в травні-червні 2022 р. у період дії воєнного стану в Україні, у ньому взяли участь 843 учителі (34,7 % від запланованої кількості респондентів) з 87 пілотних закладів загальної середньої освіти. З метою дотримання структури генеральної сукупності до респондентів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Результати дослідження представлені у інформаційно-аналітичних матеріалах за такими тематичними блоками: навчально-методичне забезпечення пілоту, забезпечення освітнього процесу в пілотних класах, організація освітнього процесу та потреби вчителів в умовах воєнного стану, пропозиції вчителів щодо формування Типового переліку засобів навчання та обладнання для кабінету. За результатами дослідження з’ясовано, що навчальні матеріали для ІІ семестру отримали в повному обсязі до запровадження воєнного стану в Україні загалом 83,2 % від кількості опитаних учителів; 52,3 % учителів використовують підручник і в електронному, і в друкованому вигляді, а 29,7% – лише в електронному; 47,7 % респондентів зазначили, що завдання в підручниках й посібниках, якими вони користуються в класах, повністю відповідають очікуваним результатам, визначеним у навчальних програмах; 91,1 % опитаних здійснювали освітній процес лише з використанням технологій дистанційного навчання. Також близько 40 % респондентів відчувають гостру потребу в доступі до безперебійного Інтернету, водночас третина учителів зазначила, що для організації освітнього процесу в пілотних класах їм усього вистачає. Окрім цього, 30 % педагогів бракує доступу до електронних ресурсів із дидактичними матеріалами для учнів, кожен четвертий анкетований відчуває потребу в комп’ютері/планшеті. Майже дві третини (62,4 %) респондентів отримують усю підтримку, найбільш необхідну для організації освітнього процесу в пілотних класах в умовах воєнного стану. Водночас 15,8 % учителів потребують методичної підтримки МОН й інших урядових і нерядових установ, а 15 % педагогів – психологічної підтримки.
|
|
|
У інформаційно-аналітичних матеріалах представлені результати чергового етапу моніторингового дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції Нової української школи, поведеного ДНУ «Інститут освітньої аналітики» за підтримки Міністерства освіти і науки України протягом липня-жовтня 2022 року. Враховуючи умови воєнного стану, дослідження зосередилося на аналізі галузевих статистичних даних про педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, випускників закладів вищої освіти педагогічних спеціальностей та даних щорічного звіту OECD «Education at a Glance 2021». Результати дослідження в інформаційно-аналітичних матеріалах представлені за такими тематичними блоками: щодо педагогічних працівників – портфоліо вчителя, кваліфікація та освіта педагогічних працівників, їх віковий та гендерний склад, кількість учнів на одного вчителя, наповнюваність класу; щодо випускників закладів вищої освіти – характеристика випускника за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» та за їх освітою. Для аналізу вибраних статистичних даних, визначено перелік показників/індикаторів, сумісних з національними освітніми індикаторами, індикаторами Solid Info, освітніми індикаторами ОЕСР. З огляду на це, дані щодо педагогічних працівників порівняно з аналогічними індикаторами ОЕСР і визначено місце України за цими індикаторами серед країн – членів та партнерів ОЕСР. Дослідження показало, що упродовж п’яти років упровадження реформи НУШ на фоні збільшення кількості учнів (в основному за рахунок міст) на 7,95%, спостерігається зменшення кількості вчителів (в основному за рахунок села) на 0,6%. Роки освітньої реформи сприяли зростанню професійного рівня педагогічних працівників, особливо в сільській місцевості, де частка спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії зросла за п’ять років на 7,8% (у містах – на 1,8%). Загалом зросла на 15,9% кількість учителів з вищою освітою, особливо магістрів (на 53,3%). Натомість, за п’ять років частка вчителів віком до 30 років зменшилася на 32,5% (в основному за рахунок села), а старших 60 років – зросла на 15,1% (в основному за рахунок міст). Скоротилася також на 6,6% кількість чоловіків у вчительській професії (за рахунок села). Показник «Співвідношення «учень/вчитель»» зріс на 0,8 осіб (з 8,9 учнів у 2017/2018 н. р. до 9,7 учнів у 2021/2022 н. р.). Загалом Україна з показником 9,4 учня на одного вчителя (дані за 2019 р.), знаходиться в кінці списку країн-членів ОЕСР (середній показник – 13) між Литвою (9,6) і Бельгією (9,3). Показник «Наповнюваність класу» зріс на 1 особу (з 19,1 учня у 2017/2018 н. р. до 20,1 учень у 2021/2022 н. р.). За цим індикатором (дані за 2019 р.) Україна з показником 19,8, знаходиться нижче середнього по ОЕСР (21,1) і поділяє сходинку з Данією (20,3) й Фінляндією (19,6).
|
|
|
Інформаційно-аналітичні матеріали «Моніторингове дослідження щодо професійної орієнтації учнів у закладах загальної середньої освіти»
У інформаційно-аналітичних матеріалах представлені результати чергового етапу моніторингового дослідження щодо професійної орієнтації учнів у закладах загальної середньої освіти, проведеного науковцями ДНУ «Інститут освітньої аналітики» за підтримки Міністерства освіти і науки України протягом серпня-листопада 2022 року. Враховуючи умови воєнного стану, для збору статистичних даних використовувалось опитування у формі онлайн-анкетування, головною перевагою якого є безпечність для учасників дослідження та оперативність збору інформації – для дослідників. Онлайн-анкетування проводилося за допомогою інформаційно-аналітичної системи EvaluEd. Адміністратор системи Державна служба якості освіти, співробітникам якої ми висловлюємо щиру подяку за допомогу в організації опитування серед заступників директорів закладів загальної середньої освіти. У дослідженні взяли участь 4 755 закладів загальної середньої освіти (окрім Донецької, Луганської, Херсонської областей; Автономної республіки Крим та м. Севастополя). Дослідження показало, що хоча профорієнтаційна робота в закладах загальної середньої освіти організована і здійснюється, проте все ще не стала системною тенденцією. Перевага надається застарілим методикам. Водночас все більше розуміється необхідність задоволення нагальної потреби в робітничих кадрах для відбудови нашої країни в повоєнний період та необхідність створення системи профорієнтаційної роботи на сучасних принципах, з використанням методик і розробок, що відповідають потребам сьогодення.
|
 |
Інформаційно-аналітичні матеріали “Моніторингове дослідження формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти в ОТГ”
Моніторингове дослідження здійснено ДНУ «Інститут освітньої аналітики» на виконання п. 2.3.1.1 Оперативного плану Міністерства освіти і науки України на 2022 рік з метою отримання достовірної інформації щодо формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти. У межах дослідження було проаналізовано якісні зміни, що відбулися в закладах загальної середньої освіти з урахуванням фактору воєнного / повоєнного стану, а також було здійснено перевірку гіпотези, щодо результатів НМТ випускників ЗЗСО як одного із інструментів оцінювання ефективності мережі закладів освіти. Під час аналізу змін у мережі закладів ЗЗСО було використано офіційні статистичні дані форм звітності, зокрема 76-РВК «Зведений звіт денних закладів загальної середньої освіти» за 2016-2021 рр., із бази даних національної освітньої інформаційної системи ПАК «АІКОМ», що адмініструється ДНУ «Інститут освітньої аналітики», а також інших джерел відкритих освітніх статистичних даних. |
