Аналітичний звіт «Дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції Нової української школи»

У звіті представлені результати другого етапу моніторингового дослідження рівня готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції НУШ, проведеного Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти науки України (повний цикл дослідження – вересень-грудень 2019 року). Метою дослідження було оцінювання рівня готовності до викладання за новим Державним стандартом початкової освіти як закладів освіти, так і вчителів початкових класів. Цільовою групою дослідження були учителі 1 і 2 класів закладів загальної середньої освіти. Дослідження проводилося у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms (період опитування – жовтень-листопад 2019 р.). Загальна кількість респондентів – 1064, із них 710 учителів 1 класів і 354 учителі 2 класів. Відповідно до дизайну дослідження для відбору шкіл застосовувалася комбінована багатоступенева вибірка з урахуванням регіону, типу населеного пункту, типу закладу ЗСО. З метою дотримання структури генеральної сукупності, серед учителів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Загалом за результатами дослідження спостерігається значне покращення матеріального і технічного забезпечення впровадження НУШ, а також збільшення рівня забезпеченості учнів основними засобами навчання. Зафіксовано покращення стану забезпеченості класів копіювальною й іншою комп’ютерною технікою у порівнянні з минулим роком. З’ясовано, що учителі потребують додаткових компетентностей з інструментів упровадження в практику низки положень Концепції НУШ, зокрема щодо методик інтегрованого навчання, планування й організації урочного часу, формування навичок особистісного тайм-менеджменту тощо.

Аналітичний звіт «Результати дослідження впровадження нових підходів до навчання в початковій школі (анкетування вчителів 3 класів, пілот НУШ)»

У звіті представлені результати моніторингового дослідження процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі (V етап моніторингу – в контексті навчання учнів у 3 класі пілотних шкіл). Моніторингове дослідження проводилось Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти і науки України. П’ятий етап моніторингового дослідження тривав з 08 жовтня по 20 жовтня 2019 року. Мета дослідження полягала у визначенні особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі. У межах моніторингу застосовувалася кількісна стратегія збору даних, кінцевою метою якої є отримання статистично достовірних даних. У дослідженні брали участь 129 шкіл, які наказом МОН України були відібрані як пілотні. Респондентами виступали вчителі – учасники експерименту. Вибіркова сукупність вчителів була суцільною. Анкетування учителів – учасників дослідження відбувалося з застосуванням методу онлайн-анкетування та сервісу Google Forms. Проведене дослідження виявило, що на третьому році експерименту простежується підвищення позитивної оцінки щодо тверджень про результати експерименту з упровадження нових підходів до навчання в початковій школі.

Аналітичний звіт «Загальнодержавне дослідження процесу запровадження Концепції  Нової української школи в закладах загальної середньої освіти (анкетування вчителів початкової школи)»

Загальнодержавне дослідження процесу запровадження Концепції Нової української школи в закладах загальної середньої освіти проводилось у період з 15 по 25 липня 2019 року Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» за участі Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» та за підтримки Міністерства освіти і науки України. Метою дослідження була фіксація перебігу реалізації реформи НУШ за перший рік її впровадження, і також виявлення зв’язків між рядом складових Нової української школи та очікуваними результатами навчання учнів. Вибірка дослідження сформована на основі страти «місто-село». Респонденти дослідження – учителі початкової школи, які в 2018/2019 викладали в 1 класі, та батьки учнів, які в 2018/2019 навчалися в 1 класі. Дослідження проводилося за допомогою онлайн опитування у Google Forms. Проведене дослідження виявило, що загалом взаємодія учнів та дорослих (учителів та батьків учнів) на принципах педагогіки партнерства дає хороші навчальні результати, сприяє формуванню у першокласників позитивного ставлення до школи і навчання. Підтримання інтересу до навчання і бажання ходити до школи – один з викликів, на подолання якого спрямована концепція «Нова українська школа». Дослідження виявило, що дітям подобалось і швидше подобалось ходити до школи. Серед основних мотивів, чому дитина із задоволенням відвідувала школу, – це вчитель/вчителька, яка подобалася, також – це нові друзі. Показником вдалого старту НУШ є ставлення батьків до нової школи, які в своїй більшості оцінили навчальні досягнення своєї дитини за різними компетенціями наприкінці першого класу як «дуже добре» і «досить добре». Отримані за результатами проведеного дослідження дані стануть основою для визначення кореляційних зв’язків між компонентами НУШ для усунення ймовірних ризиків і покращення якості повної загальної середньої освіти.

Аналітичний звіт «Дослідження якості дошкільної освіти: складові освітнього середовища»

У аналітичному звіті представлені результати всеукраїнського дослідження якості дошкільної освіти. Дослідження проводилось Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти і науки України у період з 9 по 19 квітня 2019 року. Мета дослідження полягала у виявленні наявних матеріальних, технічних, людських ресурсів, які впливають на забезпечення якості дошкільної освіти в закладах. У межах проведення дослідження якості дошкільної освіти застосовано дескриптивний план дослідження, що передбачав опис кількісно-якісних особливостей та характеристик предмету дослідження. Для збору первинної інформації використовувався опитувальний метод, а саме онлайн-анкетування за розробленими анкетами. Респондентами у дослідженні виступали директори, вихователі та батьки вихованців закладів дошкільної освіти. Обстеження проводилось на основі імовірнісної стратифікованої одноступеневої вибірки. Проведене дослідження виявило, що загалом учасники освітнього процесу у закладах дошкільної освіти відзначають позитивні зміни та оцінюють освітній простір як якісний та комфортний для дітей. Натомість виникла необхідність проведення додаткових досліджень, які нададуть актуальну та ґрунтовну інформацію про процес впровадження якісної дошкільної освіти.

Аналітичний звіт «Моніторинг процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі. (Пілот НУШ, 2 клас)»

У звіті представлені результати моніторингового дослідження процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі (ІІІ та ІV етапи моніторингу проводилися в контексті навчання учнів у 2 класі пілотних шкіл). Моніторингове дослідження проводилось Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Третій етап моніторингового дослідження тривав з 11 грудня 2018 року по 9 січня 2019 року, четвертий – з 22 травня по 4 червня 2019 року. Мета дослідження полягала у визначенні особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі. У межах моніторингу застосовувалася кількісна стратегія збору даних, кінцевою метою якої є отримання статистично надійних даних. У дослідженні брали участь 100 шкіл, які наказом МОН України були відібрані як пілотні. Респондентами виступали учасники освітнього процесу, а саме: директори, заступники директорів і вчителі. Вибіркова сукупність директорів, заступників директорів і вчителів є суцільною. З кожної області України передбачалося забезпечити анкетування 4 директорів, 4 заступників і 8 учителів із застосуванням методу онлайн-анкетування та сервісу Google Forms. Проведене дослідження виявило, що наприкінці навчального року простежується підвищення позитивної оцінки щодо тверджень про результати експерименту з упровадження нових підходів до навчання в початковій школі.