Інформаційно-аналітичні матеріали «Загальнодержавне моніторингове дослідження впровадження реформи НУШ»

У матеріалах представлено результати третього етапу загальнодержавного моніторингового дослідження впровадження реформи Нової української школи, проведеного Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з Міністерством освіти науки України (повний цикл дослідження – січень-грудень 2021 року). Метою дослідження було отримання актуальних даних щодо особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання учнів у закладах загальної середньої освіти відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової освіти в рамках реформи Нової української школи. Цільовою групою дослідження були вчителі та батьки учнів, які викладали / навчалися у 3-му класі за новим Державним стандартом початкової освіти. Враховуючи епідеміологічну ситуацію, дослідження проводилося у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms (період опитування – травень-червень 2021 р.). Загальна кількість респондентів – 19 350, серед них 2 175 (98,18% від загальної кількості у вибірці) вчителі 3-х класів закладів загальної середньої освіти та 17 175 (77,5% від загальної кількості у вибірці) батьків третьокласників. Обстеження проводилось на основі ймовірнісної стратифікованої двоступеневої вибірки із застосуванням методу самозаповнення і з урахуванням регіону та типу місцевості. З метою дотримання структури генеральної сукупності до респондентів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Результати дослідження представлені у інформаційно-аналітичних матеріалах за такими тематичними блоками: організація освітнього процесу на засадах НУШ; учень – один з головних учасників освітнього процесу; навчальні досягнення учнів; потреби учасників освітнього процесу на наступний навчальний рік для подальшої реалізації реформи НУШ. За результатами дослідження з’ясовано, що вчителі, особливо ті, які працюють з третьокласниками 1 або більше 5 років, потребують додаткових компетентностей з володіння інструментами впровадження в практику низки положень Концепції НУШ, зокрема щодо методик формування загальнопредметних компетентностей учнів, оптимального поєднання різних прийомів організації навчальної діяльності, інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. З боку адміністрації закладів загальної середньої освіти особливої уваги потребують організація якісного харчування у шкільній їдальні, організація сучасного та дружнього до учня освітнього середовища, особливо в сільській місцевості.

Інформаційно-аналітичні матеріали «Дослідження щодо стану реалізації НУШ у пілотних закладах освіти»

В інформаційно-аналітичних матеріалах представлені результати заключного (VII) етапу моніторингового дослідження, проведеного ДНУ «Інститут освітньої аналітики» спільно з Міністерством освіти і науки України та за участі експертів Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України в межах проєкту «Українська архітектура реформ» (URA) у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms у травні 2021 р. Метою цього етапу дослідження було отримання достовірної інформації щодо особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання в пілотних класах початкової школи. Цільовою групою дослідження були директори пілотних закладів освіти (142 респонденти), учителі пілотних класів (187 респондентів) і батьки учнів пілотних класів (2038 респондентів). Результати дослідження представлені в інформаційно-аналітичних матеріалах за такими тематичними блоками: думка вчителів, учасників експерименту, щодо його перебігу; вплив реформи НУШ на освітній процес; освітній процес в умовах дистанційного навчання; НУШ і система підвищення кваліфікації педагогів; досягнення учнів як результат експерименту» трансформації в закладі освіти за результатами пілотування НУШ; оцінка реформи НУШ і потреби для її подальшого втілення.

Ключовою зміною, що відбулася в закладі освіти, у контексті реалізації реформи НУШ, за відповідями 75% учителів і 68% директорів, є урізноманітнення методів та підходів до навчання учнів, водночас найбільшими надбаннями реформи НУШ, за відповідями вчителів, є те, що у стосунках «учитель – учень» став переважати підхід «співпраця», а не «домінування» (74%), запроваджено компетентнісний підхід (63%). Цієї ж думки дотримуються й очільники закладів освіти 72% і 75% відповідно. Головним бенефіціаром реформи НУШ третина вчителів пілотних закладів освіти вважає учнів. Зміна підходів до навчання і викладання, увідповіднення навчального процесу потребам сучасних дітей та вимогам часу, збільшення мотивації учнів до навчання, підвищення якості освіти, виховання на цінностях – ключові очікування педагогів щодо реформи НУШ. Позитивні зміни відбулися з учнями, які навчалися за новим Державним стандартом початкової освіти. На думку їхніх учителів, вони відрізняються від своїх попередників рівнем володіння наскрізними уміннями та більш розвиненими м’якими навичками.

В інформаційно-аналітичних матеріалах представлені результати ІV етапу моніторингового дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції Нової української школи, проведеного ДНУ «Інститут освітньої аналітика» за підтримки Міністерства освіти і науки України в жовтні 2021 року. Дослідження проводилося шляхом онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms, його цільовою аудиторією були вчителі, які у 2021-2022 н.р. розпочали навчати учнів 1 класу за новим Державним стандартом початкової освіти й не були залучені до його пілотного впровадження у 2017-2021 рр. Загалом в опитуванні взяли участь 2080 учителів 1 класів закладів ЗСО різних типів. Результати дослідження в інформаційно-аналітичних матеріалах представлені за такими тематичними блоками: готовність учителів до викладання, освітнє середовище, освітній процес, методи та техніки викладання, умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, готовність до дистанційного навчання, ставлення вчителів до інноваційних процесів в українській освіті.

Дослідження показало, що більшість учителів (99,8%) пройшли підготовку до викладання в умовах НУШ і за новим ДСПО. Зокрема 80,6% опитуваних – очну підготовку для вчителів НУШ на базі обласних/міських інститутів післядипломної педагогічної освіти, 75,2% – дистанційну підготовку для вчителів НУШ на платформі EdEra. Значна частина вчителів пройшли обидві форми підготовки. Сертифікацію педагогічних працівників пройшли й отримали сертифікат 13,0% учасників дослідження у 2019-2020 рр., ще 5,1% проходять її в 2021 р., а 38,3% планують її пройти. Водночас 42,2% учителів повідомили, що не мають у планах проходити сертифікацію. Щодо самооцінювання рівня підготовленості вчителів до викладання за новим ДСПО, то за сумарним показником «повністю і швидше» 98,6% респондентів почуваються підготовленими, серед них частка «повністю підготовлених» становить лише третину. Також отримано такі результати за окремими складовими НУШ та відповідно до нового ДСПО за сумарним показником «повністю і швидше підготовлені»: компетентнісний підхід (99,1% учителів), організація класу (99,2% педагогів), інтеграція (97,2% учителів), розвиток критичного мислення (97,7% респондентів), письмові практики (96,4% учителів), методики викладання математики (99,2% педагогів), навчання грамоти (99,3% респондентів). До навчання дітей з особливими освітніми потребами за сумарним показником (повністю і швидше) вважають себе готовими 72% учителів. Близько 55% педагогів констатували, що освітнє середовище їхнього класу частково обладнане для реалізації нового ДСПО, а майже кожен четвертий респондент зазначив, що обладнання класної кімнати повністю відповідає вимогам нового стандарту. Також 20,4% учителів міських закладів ЗСО і 11,2% педагогів сільських ЗЗСО поскаржилися, що площа класу недостатня для створення комфортного освітнього простору.

Інформаційно-аналітичні матеріали представляють результати періодичного моніторингового дослідження щодо професійної орієнтації учнів у закладах загальної середньої освіти, проведеного Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики» за ініціативи та підтримки Міністерства освіти і науки України (повний цикл дослідження – серпень-грудень 2021 року). Метою дослідження було отримання актуальних статистичних даних щодо стану профорієнтаційної роботи, спрямованої на створення умов для свідомого вибору учнями майбутньої професії в ЗЗСО. Цільовою групою дослідження були заступники директорів і класні керівники 8, 9 класів. Дослідження проводилося у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Forms (період опитування – вересень-жовтень 2021 р.). Загальна кількість респондентів – 2 772: 894 заступники директорів закладів загальної середньої освіти, 1 878 класних керівників 8, 9 класів. Обстеження проводилось на основі ймовірнісної стратифікованої двоступеневої вибірки із застосуванням методу самозаповнення і з урахуванням регіону та типу місцевості. З метою дотримання структури генеральної сукупності до респондентів, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових коефіцієнтів, розрахованих відповідно до регіонального розрізу. Результати дослідження представлені в інформаційно-аналітичних матеріалах за тематичними блоками: організація профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти та її результативність; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, відповідальних за організацію профорієнтаційної роботи, та їхні потреби у підвищенні фахового рівня з профорієнтаційної тематики. За результатами дослідження з’ясовано, що для якісної і ефективної організації профорієнтаційної роботи інститутам післядипломної педагогічної освіти варто розробити сучасні методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи в ЗЗСО, які відповідатимуть запитам та інтересам учнів та відображатимуть потреби сучасного ринку праці; організовувати тематичні навчальні тренінги для осіб, відповідальних за організацію профорієнтаційної роботи в ЗЗСО; закладам загальної середньої освіти активно використовувати ресурси центрів кар’єри і центрів зайнятості. Крім того, виявлена потреба у підготовці в закладах вищої педагогічної освіти кар’єрних консультантів для закладів загальної середньої освіти; розробці і введенні в навчальний процес тематичних модулів / курсів з профорієнтаційного змісту для майбутніх учителів.